24 березня 2026 року на кафедрі історії та права відбулася гостьова лекція доктора технічних наук, професора Максима Бондаренка на тему «Сучасні аналітичні методи та засоби в дослідженні археологічних артефактів та об’єктів історичної спадщини». У межах заходу було розкрито сучасні підходи до вивчення матеріальної природи історичних джерел, а також продемонстровано значення міждисциплінарної взаємодії історії, археології, матеріалознавства, фізики, хімії, реставрації, комп’ютерних наук і цифрової гуманітаристики.
Під час лекції було розглянуто теоретичні засади та практичні можливості застосування аналітичних методів для визначення матеріального складу, структури, походження, віку, стану збереженості, автентичності та особливостей функціонування об’єктів минулого. Окрему увагу приділено дослідженню металів і сплавів, кераміки, скла, деревини, паперу, тканин, пергаменту, папірусу, шкіри, органічних залишків, а також поліхромних і композитних систем.
Слухачі ознайомилися з широким спектром сучасних фізичних, фізико-хімічних і хімічних методів, що застосовуються в археології та історичних студіях. Зокрема, йшлося про оптичну та електронну мікроскопію, рентгенографію, комп’ютерну томографію, рентгенофлуоресцентний і рентгенодифракційний аналіз, інфрачервону та раманівську спектроскопію, мас-спектрометрію, тепловий аналіз, ізотопні та хронометричні методи, мультиспектральну й гіперспектральну візуалізацію, дендрохронологію, радіовуглецевий аналіз і термолюмінесцентне датування. Окремо було наголошено на перевагах і обмеженнях цих методів, ступені їх інвазивності та вимогах до інтерпретації отриманих результатів.
Важливою частиною лекції стало висвітлення сучасних матеріалів і технологій, що використовуються для реставрації, консервації, реконструкції та імітації об’єктів культурної спадщини. Учасники дізналися про інноваційні консоліданти, захисні покриття, наноматеріали, біоінспіровані та функціональні матеріали, можливості 3D-сканування, 3D-друку та цифрової реконструкції втрачених елементів пам’яток.
Окремий інтерес викликало обговорення питань виявлення імітацій, реставраційних домішок, сучасних втручань і підробок, а також використання аналітичних підходів для експертизи автентичності історичних об’єктів. Значну увагу було приділено і сучасним комп’ютерним технологіям у дослідженнях культурної спадщини: геоінформаційним системам, цифровим архівам, 3D-моделюванню, фотограмметрії, аналізу зображень, автоматизованому розпізнаванню текстів, написів та орнаментів, а також застосуванню штучного інтелекту, машинного навчання та великих мовних моделей у класифікації артефактів і реконструкції фрагментованих текстів.
Проведена лекція стала важливою подією для студентів кафедри історії та права, зокрема освітньої програми «Історія, музеєзнавство та експертиза культурно-історичних цінностей» та «Історія, захист культурної спадщини та експертиза культурно-історичних цінностей », адже дала можливість побачити, як сучасні аналітичні засоби й цифрові технології розширюють можливості історичних та археологічних досліджень, допомагають критично оцінювати результати наукового аналізу та глибше інтерпретувати історико-культурну спадщину. Заслуговує на окрему увагу те, що до лекції доєднались викладачі та студенти Українського державного університету імені М. Драгоманова та Центральноукраїнського національного технічного університету.